Хата для людини є і фортецею, і храмом...
З нею починається лиш пізнання цього світу.
Лагідний родинний затишок хворіє, коли сам.
Ласка матері і доброта віє досі звідти,
Там навчилися ми добре хліб і сіль цінувати,
Шанувати батька й матір. Як це можна забути?
Бути терплячим і чесним та старих поважати...
Де сьогодні наш розум, чим прояснити, розкути?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809351
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2018
автор: Жора Гарпунов