ОСІНЬ ЧАРІВНИЦЯ

В  садах  чарує  осінь-чарівниця,
В  садах  чарує  осінь  золота,
І  хочеться  кохання  нам  напиться,
І  повернутись  в  молоді  літа.

Й  запалює  кохання  поміж  нами,
Те  почуття,  яке  не  погасить,
А  сум  і  смуток  і  думки  погані
У  вирій  з  журавлями  відлетить.

Нам  стелить  осінь  килими  під  ноги,
І  золото  під  ноги  нам  кладе,
Зникають  з  серця  болі  і  тривоги,
І  квітне  в  серці  почуття  святе.

І  світять  щастям  очі  волошкові,
І  почуття  запалюють  вогнем,
І  ніжність  чується  у  кожнім  твоім  слові,
Нам  Світлим  Раєм  став  земний  Едем.

І  хоч  покрились  сріблом  наші  скроні,
І  в  юність  нам  немає  вороття,
Тримаю  я  в  руці  твою  долоню
І  насолоджуюсь  життям.

О  осінь-осінь,  що  ти  наробила..?
Весну  у  серці  запалила  ти,
Начарувала  ти,  наворожила,
І  в  юність  проложила  нам  мости.

І  весни  із  п"янкими  солов"ями,
Для  тих,  хто  почуття  палкі  зберіг,
Тобі,  як  чарівниці  справжній,
Я  почуття  своі  кладу  до  ніг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2018
автор: Амадей