Ти серце не засни, гори і далі!
Хоч, як не тяжко бийся, калатай!
Колись же мають збліднути печалі?!
Вдягнеться стежка в сонячний розмай!
Не дай байдужості тебе заколисати,
Як маєш, що сказати – говори!
Може і легше заховатися за грати,
Від всіх печалей, болю і хули
Не обирай цей шлях, хоч так простіше.
Та не для тебе точно це, повір.
Німа душа, що може бути гірше?!
Байдужість то підступний дуже звір!
Ти серце не засни, гори і далі!
Хоч, як не тяжко бийся, калатай!
Колись же мають збліднути печалі?!
Вдягнеться стежка в сонячний розмай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2018
автор: Наталка Долинська