Не клич мене

Не  клич  мене  в  свої  далекі  сни!
Я  не  прийду    ,-  на  те  не  маю  права.
Але,  будь  добрий,  просто  поясни,
Що  це  було  відрада  чи  забава?
Не  спокушай  магічністю  очей...
Усе  проходить...  Все  з  часом  минеться!
Нехай  десь  там,  в  пітьмі  чужих  ночей  
Достукається  хтось  до  твого  серця.
Не  провокуй...В  мені  немає  зла.
Совість  чиста  і  душа  не  рветься
Туди  де  душі  томляться  ...  Сповна
Колись  нам  кожен  вчинок  відгукнеться  !
Не  забувай  -  народжені  людьми,  
Завжди  Людьми  повинні  залишатись.
В  безодню  -  крок...  А  звідти  -  як?  Скажи...
Не  варто  божевіллю  піддаватись.
.  ....  ......  .  ....  .....  .  ....  .....
Не  приходи  у  мої  тихі  сни...
Не  викликай  емоцій,  сліз  і  суму  ...
Щасливим  будь...  А  серце  відпусти  
В  чиюсь  далеку  і  чужу  задуму.
 P.S
Нехай  тобі  знайдеться  лиш  твоє.
І  завжди  буде  лиш  зі  мною  моє  .
Решта  -  не  важливо...Ніч  іде...
Відходять  на  спочинок  гори  й  море...














адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2018
автор: Дарія Типчук