Порожнеча роз'їдає мене з середини.
Як хробак, точить душу мою.
Дивлюсь в небо очима дитини -
Бачу прірву, на краю якої стою.
Ще один крок і я здіймуся вгору,
Розкрию крила, до небес злечу.
Як не розкриються, значить судилось вмерти.
І каменем додолу полечу.
03.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808442
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2018
автор: grotath