Мить була твоєю

Твоя  байдужість  знищує  мене
Але  у  цьому  лиш  моя  вина
Що  я  страждаю,  і  вночі  не  сплю,
Тебе  чекаю  у  сльозах  сумна.
Навіщо  зараз  мені  ця  любов
Якщо  тобі  не  можу  я    її  віддать?
Навіщо  жити  марними  думками
Якщо  від  них  приходиться  страждать?
Я  знаю,  що  взаємність,  лиш  в  казках
А  мрії  всі  колись  ростануть  в  прах
Але  кажу  тобі  із  щирістю  всією
Я  рада,  що  хоч  мить  була  твоєю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч