Сіра мишка тікала від ніг,
Бо вони ніколи її "не помічали",
Доптали її маленький хвіст
І брудними словами обливали.
Їй не було місця в цьому світі
Й вона це добре розуміла.
Ховала себе і думки у куті,
Коли самотністі її обімала.
Вона була не така як всі, зовсім інша.
Вони - біленькі, неначе сніг
Метушились навколо сірої крапельки горя.
Та її змінила лише одна мить.
Її коплула нога просто в озеро сліз,
Вона ловилась за кожну ниточку
Та винирнула зі своїх давніх мрій.
Все життя змінилось в секунду.
Як підсніжник серед лютої зими,
Вона з'явилась просто нізвідки.
Життя малювало її в різні кольори,
Але один залишився назавжди.
Сивина. Вона посивіла зарано
Та завдяки цьому вона лишилась особливою.
Привернула уваги чимало
Та було запізно, вона стала розумною.
Не брешіть, що цікавила вас миш сіра,
Вона лише плуталась під ногами,
А тепер, коли її пофарбувало життя,
Не надійтесь, не бігайте під її лапками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808245
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2018
автор: Alive corpse