МОЄ КОХАННЯ

Чому,  скажи,  без  тебе  сумно  так,
Чому  без  тебе  серденько  ридає,
А  може  це  якийсь  із  Неба  знак,
Якого  просто  я  не  помічаю.
Я  розумію,  серденько  саме
Для  себе  половинку  вибирає,
Я  марно  звинувачую  себе,
Я  в  тому  винен  тільки,  що  кохаю.
Я  розумію,  роки,  сивина,
Давно  вже  юність  в  вирій  відлетіла,
А  серце  птахом  б"ється,  -це  вона,
Побачив  і  все  тіло  затремтіло.
І  заспівали  в  серці  солов"і,
І  забуваю  враз  своі  нещастя,
Лиш  тільки  в  очі  подививсь  твоі,
І  вже  від  них  не  можу  відірваться.
І  так  неначе  в  юності  я  знов,
Від  дотику  руки  я  весь  п"янію,
Я  серцем  п"ю  оту  святу  любов,
Про  тебе  знову  я  ночами  мрію.
І  бачу  сни,  де  разом  я  і  ти,
Й  стежина  наша  в  золотому  житі,
Якою  ми  збираємося  йти,
Найщасливіші,  може,  в  цілім  світі.
Рука  в  руці  і  серденько  тремтить,
І  почуття  співають  солов"ями,
Яка  чарівна  і  прекрасна  мить,
Й  палке  кохання  чисте  поміж  нами.
Про  тебе,  моя  трепетна  любов,
Потоком  щастя  ллються  з  серця  вірші,
І  молодію  я  душею  знов,
Від  щастя,  навіть,  тіло  стає  іншим.
Ти  не  дивись,  що  скроні  в  сивині,
У  серці  почуття  вогнем  палають,
Дай  Боже  кожному  в  житті  любить,
Отак,  як  я  тебе  кохаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2018
автор: Амадей