Я плачу...Так я знову любий плачу.
Чому? Не знаю...Я така, й усе.
Потік як підхопив, то вже несе,
тебе й усіх хто поруч на додачу.
Погода. Настрій. Діти. Дім. Хтозна
у чому ця першопричина слізна.
Я все ж жива, не черства, не залізна.
Чи то для тебе, любий, новизна?
Для сліз не суть, що бути у біді.
І не потрібно, щоб в душі штормило.
Для того, аби сонце засвітило,
не заважай цій литися воді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2018
автор: Юлія Сніжна