ОСІНЬ

Вже  не  чути  «курли»  журавлів,
Вже  і  сонце  лиш  світить,  не  гріє
Явір    листом  своїм  відшумів,
І  ставок  он  задумався,  мріє.

Прохолодою  диха  земля,
Вітер  золото  горне  під  ноги.
Темні  хмари  пливуть  з  відтіля,
Де  побігли  у  далеч  дороги.

Ліс  самотньо  чомусь  зажуривсь,
Чи  за  дивом  пташиних  пісень?
Сад  вишневий  дощами  умивсь,
Набагато  коротшим    став  день.

У  обіймах  все  осінь  трима,
І  боїться,  мабуть,  відпустить.
Вже  наблизилась    близько  зима,
І  дивись,  там  уже  й  засніжить.

24.09.2018  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807853
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.09.2018
автор: Валентина Рубан