Хоч правила цієї гри ти добре знаєш,
Та все одно,із завмиранням серця СТОРІнки гортаєш..
Навіщо ? Що шукаєш?
Мережа ця всесвітня павутина.
Та не така ця гра вже й безневинна...
Віртуального життя прилипла павутина...
Днями у думках своїх літаєш,
Це кара, як уяву буйну маєш!
Впіймала натяк, щось фантазувала,
Напевно ти від нього відповідь чекала?
О ні! В усе що думаєш не вір!
В середині щоразу точиться двобій!
Між розумом і серцем невгамовним!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807693
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.09.2018
автор: ViraBila