Самотні близькі альтруїсти --
далекі холодні планети .
Не зважають на егоїстів,
поважають мертвих поетів .
Повертаються пізно додому,
крізь дим і сигнали машин.
Забувають вчорашню втому.
Альтруїст назавжди один!
Тихо зникнуть, розтануть у зливі.
Їхні очі постійно сумні.
"Бо якщо всі важливі щасливі,
То для чого ставати мені?"
Присвячено всім
Вам не зрозуміти...я опале листя,
А ви квітуйте, поки лине час.
20.09.18 © Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807606
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2018
автор: Моряк