Вмирають люди без Причастя!
Вмирають вбогі й паничі,
І є в них жалюгідне щастя -
Їм колють опіум вночі!
Стають скляними зразу очі,
І бАйдуже навколо все,
А поруч сито біс регоче
І кігті, скорчившись, гризе!
Оця душа - його робота,
Ще одна зірка на погон,
Риплять пекелнії ворота,
Жде князь холУя на поклон.
На двОрі дико вітер свище...
Іще одному не щастить -
Ніхто священика не кличе
У хоспіс душу причастить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807558
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 23.09.2018
автор: Протоієрей Роман