Заплуталась роса у павутинні.
Навіяв в душу дощ осінній сум.
Хмаринка загубилась в полонині,
А ліс вже мріє про свою весну.
І струсить листя, як багряні сльози.
Оголить душу перед тінню злив.
Десь там зима. Десь віхоли, морози.
Тут осінь. Поруділи спини нив.
Рілля вологи набирає в себе.
Щоб потім проросло у ній зерно.
Йде осінь тихо поряд, біля тебе.
Й життя іде, як кадри у кіно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807485
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.09.2018
автор: Поцілована Сонцем