Містік (не зовсім фанфік або про мутантів)

Містік  може  виглядати  
як  будь-яка  дівчина  
з  зупинки    

А  на  справді  вона  синя,  
шкіра  у  неї  луската  
І  вона  може  змінювати  вигляд  
довільно.  

Містік  –  таємниця  
Чомусь  вона  обирає  
бути  гордою  своєю  митацією.    
Mutant  and  proud  

Згідна  була  вбивати  
за  право  носити  свою  шкіру  
коли  і  як  ій  заманеться.  
Була  також  горда  тим,  
що  мала  досить  мудрості  
знати  що  вони  за  нею  придуть;  
налякані  але  і  підбуренні  
зудом  заздрості  

Хто  вона  така,  ким  вона  себе  
вважає  ?  Що  це  дозволяє  собі?
Свою  справжню  шкіру  
і  до  того  ж  відсутність  одягу?  
А  ми  витрачаємо  останні  сили  
на  камуфляж.  
 
Відома  всім  таємниця  
в  тому,  що  за  кожним  рогом  
повно  мутантів.  
Повно  наче  б  звичайних  
а  на  справді  тих,  хто  пережив  всяке  
від  чого  і  посиніли,  і  від  чого  
шкіра  їм  стала  лускатою  
бо  мали  навчитися  дихати  водою  

Хтось  мутантом  народжується,  
хтось  стає  мутантом,
а  когось  падає  наче  радіоактивний  павук;  
хтось  мріє  про  одну  із  двох  сироваток  
щоб  мати  суперсили
або    щоб  від  них  позбавитися  
Хтось  не  знає  яку  обрати.  

Та  мало  хто  обирає  ходити  без  камуфляжу.  

Ах  да  забула  сказати,  
в  коміксах  Містік  частіше  .        
серед  лихих.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807468
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.09.2018
автор: petra pan