Лабіринтом війни

Хтось  розлився  душею
У  хмільному  вині…
Він  по  нитці  Тесея
Вибирався  з  війни

Ось  заплющені  очі,
Щось  шукають  в  вісні.
Може  так  він  крізь  ночі,
Вибирався  з  війни.

Десь  там  зойкнуло  серце,
І  затих  глухий  стук.
Не  спітніло  люстерце…
Фото  вирване  з  рук.

Хочуть  також  радіти
В  лабіринтах  Руїни,
Ті,  без  нації  діти,
Десь  в  кутку  України.

Вже  війна  обпалила,
Кожне  серце  живе…
Влада  краде  щосили,
Тиця  в  люстро  криве.

Горе  час  зупинило,
Радість  миттю  летить.
Вже  брехня  надоїла…
Суки,  краще  мовчіть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2018
автор: sloboda