Ще наче вчора був дитиною ти сам,
Й квітуча юність барвами буяла.
Нині подяку адресуєш небесам
Й долі, за те, що сина дарували.
Хлоп’я малесеньке, зовсім ще невинне,
Кмітливе й допитливе не по роках.
Яке щастя - мати кровиночку-сина
Із вогником у намистинках-очах.
Тепер ти тато – статус цей дещо новИй
Й моментами незвичний ще для тебе.
Знаю, - з усім упораєшся, милий мій
Щоб син наш ні у чім не мав потреби.
Безмежно рада я, що поруч саме ти, -
Коханий, і найперший мій порадник,
Що випало одною стежкою іти,
Що наш син має найкращого тата.
Сьогодні, у день цей сонячний осінній
Тобі всміхається замріяна блакить.
Привітання ми шлемо разом із сином
Й радієм дуже, що ти є у нас такий!
17.09.2017
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806991
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.09.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська