Моє щастя сховалось у посмішці доні,
У слові «здоровий» від старшого сина,
У сріблі волосся на маминій скроні,
Моє щастя – міцна і велика родина.
Під вечірню казку засина моє щастя,
Коли важко, за руку міцно тримає,
І цілує цальці, цілує зап’ястя,
Біль з моєї душі забирає.
І нежданим дзвінком від подруги
В телефоні щастя щебече,
У бокалі вина від напруги,
Щастя – вільні розправлені плечі.
Любить щастя читать на ніч книжку,
На вікні фіалковим цвітом
Підморгне воно сонечку нишком
Й полетить із віршами по світу.
Так потрібно для щастя мало,
Найдорожче живе у дрібницях
Та ще менше, щоб щастя пропало,
У руці тримай міцно синицю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2018
автор: Волинянка