І знову в бій, у котре і у соте,
Спадає втома в ненависті з пліч.
Ще скільки маємо терпіти? Доти,
Допоки ворог кинеться врозтіч.
А пороху нам вистачить, наснаги,
Не думайте, що слабкість у руках.
Вже стільки за роки напились спраги,
Давно підвладний нашій волі страх.
Із кіптявою піт утремо з лоба,
Наперевіс візьмемо автомат.
Війна за мир не ницих зайдів злоба,
Ми крок у крок поставимо вам мат.
16.09.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2018
автор: Валентина Ланевич