Полинули у вересневу ніжність,
В етюд осінній світлої любові.
Корони сонячної сяяв німбик,
І фарби розливались кольорові.
Вмлівало листя в золоті і вохрі,
І тріпотіло крильцями в польоті.
В серцях зароджувався теплий вогник,
Росла суміжність...дивний легкий дотик...
Осінній поцілунок, ледь тремтячий...
Хоч кажуть, осінь у журбу сповита,
Але ж кохання переможна тяма
Нас спонукає жити і творити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806836
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)