Усе забудеться, усе переживеться...
Твій сум розвіється неначе дим...
Душа замучена до сонця посміхнеться
І милуватиметься небом голубим.
А ти розправиш свої руки-крила,
І полетиш прямісінько до хмар
Й здивуєшся, що все-таки зуміла,
Й що скинула з душі весь свій тягар.
А там у хмарах залиши минуле.
Не згадуй більше про лихі часи.
Ти не забула все... звичайно не забула,
А хочеш - у щоденник запиши.
Колись відкриєш зошит... прочитаєш
І знову в спогадах усе переживеш...
Це ти сьогодні все це пам"ятаєш,
А час багато з пам"яті зітре.
Ну а сьогодні посміхнися долі,
Махни крилом, забудь що ще болить,
Воно загоїться... ти полетиш на волю,
Найголовніше - проживи цю мить.
15. 09. 18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2018
автор: іванесса