Летять журавлі у далекі краї,
Курличуть, журливо кружляють.
Високо злетівши ген- ген від землі,
Надовго свій край залишають.
Вже річка позаду, осінній лужок,
Чиста й холодна водиця,
Дзвінкий, дзюркотливий, веселий струмок,
Смачна й соковита травиця.
-Чому відлітаєте в теплі краї ?
Так гарно навкруг, можна жити !
Чому покидаєте рай на землі ?
Навіщо летіти й тужити...
-Бо швидко минуло райське життя,
Холод й зима на порозі.
Літо пірнуло десь в небуття,
Без нього прожити не взмозі.
Тому й летимо у далекі краї,
Щоб жити і сонцю радіти.
Повернемось знов у домівки свої,
Щоб дати життя нашим дітям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806693
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.09.2018
автор: Галина Лябук