Пробач мені коли одного разу
Плащ одягну і більше не прийду
Я просто з тих хто хоче все й відразу
А не сидіть в останньому ряду.
Я не згорю у полум'ї надії
Яке зжере з роками до кісток.
Допоки сили є,то я волію
Піти, а не чекати на твій крок.
Твоє ім'я я викарбую в серці
А ти моє запишиш в записник
При зустрічі обніму по інерції,
Та не для мене лава запасних.
Люби,цілуй і тішся до відказу
Мене одну,замріяну руду.
Але пробач коли одного разу
Піду за хлібом й більше не прийду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2018
автор: Олінька