А КАШТАНИ ВЕРТАЮТЬСЯ В ЛІТО

А  каштани  вертаються  в  літо,
І  не  в  літо,  навіть  у  веснУ
І  від  того  пахучого  цвіту,
Я  тепер  ночами  не  засну.

Жовте  листя  на  деревах  сохне,
А  з  –  під  нього  -  нове  зеленіє.
Забіяка  вітер  в  вітах  стогне,
А  свіча  горить,  цвіте,  радіє.

Але  час  не  можна  повторити,
Ні  змінити,  ані  повернуть.
Треба  гарне  в  пам’яті  лишити,
Непотрібне  ж  -    назавжди  забуть

14.09.2018  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2018
автор: Валентина Рубан