... достигла туга в погляді завмерла,
налитою сльозою полетить.
та жалями пекучими не вмерла
і вічністю у відчаї болить...
нехай би розіллялась вже рікою
і серцю стало б легше хоч на мить,
і нерви божевільною струною
не рвали б часу, а не зупинить...
хоч хочеш синім небом розчинитись,
а в тузі розчиняється лиш ніч...
сльозами невимовній не спинитись,
бо затра не питає у чім річ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2018
автор: Квітка))