В кленків, мов коней гриви позолочені,
Берізки, як русалоньки стоять.
Усе це витвір чарівниці-осені,
Яка укотре вже прийшла до нас.
У дуба теж змінився листя колір,
А під вікном горить вогонь жоржин.
Вже осінь й у мою ввірвалась долю
І крила коси снігом сивини.
Та я любить її не перестану
Цю пору багрянисту чарівну,
Вона мене на творчість надихає,
Торкає ніжно серденька струну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806452
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.09.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський