В осінні, ясні та холоднуваті,
Морозяні під ранок і прозорі дні
Стоїть береза, в золото убрана
І майорить красиво на блакитнім тлі.
Поблідле небо, сонце ходить низько
І вже не гріє, хоч яскравіше горить,
Ніж літнє, і маленький гай з осики
Увесь іскриться у промінні й мерехтить.
Здається, наче весело і легко
Стояти голими деревам молодим.
Морозний ранок і блищить далеко,
Біліє паморозь в траві на дні долин.
Тихенько свіжий вітерець ворушить,
Жене пожмаканий опалий м’ятий лист,
І сині хвилі радісні, сліпучі
Біжать по водах незамерзлої ріки.
За річкою стоїть новобудова,
Напівзакрита вербами удалині.
Рябіють в чистих небесах прозорих,
Кружляють голуби над нею в вишині…
29.07.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806449
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2018
автор: Martsin Slavo