Основи поетики. Забавлянки.


Забавлянки,  або  Утішки,  Потішки,  Чукикалки  —  жанр  дитячого  фольклору,  коротесенькі  пісеньки  чи  віршики  гумористичного,  жартівливого  змісту  ігрової  спрямованості.  Вони  активізують  (стимулюють)  єдність  слова  та  моторики  дитини,  супроводяться  не  тільки  відповідними  рухами,  наприклад,  погойдуванням  дитини  на  возі,  а  й  розвивають  її  мовні  здібності.  

Наприклад:    їхав  пан,  пан,  на  конику  сам,  сам

Незважаючи  на  свою  простоту,  3.  позначені  евфонічною  культурою,  сприяють  жвавому  спілкуванню  з  довкіллям  (форма  —  діалог),  привчають  до  чуття  прекрасного.

3.  співають  або  проказують  речитативом.  Найпоширеніші  3.  —  “Зайчику,  зайчику”,  “Сорока”,  “Ладки”  та  ін.

Гойда,  гойда,  гойдаша,
Де  кобила,  там  лоша,
А  кобилка  в  лiсi,  а  лошатко  -  в  cтpici.

Кую,  кую  ніжку,
Поїдем  в  доріжку,
Будем  коня  напувати,
Будем  в  баби  ночувати.

Забавлянки  співають  дитині  дорослі,  коли  бавлять  та  заколисують  її.  Спів  поєднують  із  своєрідними  рухами  чи  вправами,  якими  дорослий  пестить  дитину,  підбадьорює,  спонукає  до  певного  виду  діяльності  тощо.  

Чуки,  чуки,  чуки,  чук.
Наловив  дід  щук,
А  бабуся  плотву  -  годувати  дітвору,
А  бабуся  карасиків  -  годувати  Тарасиків.
А  бабуся  окуньків  -  годувати  молодців.

Куй,  куй,  чобіток,
Подай,  бабо,  молоток.
Не  подаси  молотка,
Не  підкую  чобітка,
Молоток  срiбленький,
Чобіток  золотенький.

Заклички  —  це  невеликі  пісеньки,  призначені  для  виспівування  групою  дітей.  Іноді  вони  супроводжуються  ігровими  діями,  що  імітують  процес  селянської  праці.
Усі  явища  і  сили  природи  функціонують  у  закличці  як  живі  істоти.  Дитина  сама  контактує  з  ними:  сонце  просить  про  щедре  літо;  грім  —  не  лякати  худобу;  дощ  —  поливати;  обіцяє  за  справну  роботу  подарунок.

Закличка  —  це  не  просте  звернення  до  природних  стихій,  а  виражена  в  слові,  ритмі,  інтонації  гама  відчуттів  —  переживання,  захоплення,  ніжність.  Емоції  радості,  довіри,  переконаності  в  хорошому  закладені  в  самій  структурі  вірша  —  у  хвилеподібних  повторах,  у  зміні  картинок-прохань,  у  ритмі  —  жвавому,  завзятому,  у  звучанні  кожного  рядка,  кожного  слова.
Усі  явища  природи  мають  закріплені  за  ними  ласкаві  імена  —  сонечко  золоте,  весна  красна,  червоне  літечко.

Сонечко,сонечко,
Засвіти,  засвіти!
Сонечко,сонечко,
Звесели,  звесели!
Сонечко,сонечко,
Весну  й  літо  запроси!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806364
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 12.09.2018
автор: Теоретик