Краса Карпат чарує й кличе:
«Залиш нарешті суєту!»
Збирає там Говерла віче,
Свою ділити красоту.
У соковитім різнотрав’ї
Стоять ялиці на посту.
Чарують око різнобарви,
Дзвенять струмочки тут, як тут.
Там схил крутий, де ходить Довбуш.
Десь причаївсь господар гір,
А хмари ходять, ходять довкруж
Й руками тягнуться до зір.
Трембіта будить струни серця
Серед цілющих полонин.
Тут небо дивиться в люстерце,
Міняє образ часоплин.
Краса Карпат чарує й кличе,
До неї завше будеш йти,
То – храм природи мальовничий,
Де глас звучить його святий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806289
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.09.2018
автор: Шостацька Людмила