Я знаю,
Ти вмієш чекати.
Любов не варто
Втрачати,
Бо, втративши її,
Ми опинимось
На дні
Життя. Та, ні!
Один в одному
Ми розчиняємось,
І любов"ю своєю
Життя наповняємо
І життям в любові
Наповняємось.
Та коли приходить
Мить розставання,
А чи з літом
Прощання,то
Змушені ми
Очікування час
Пережити,
Щоб весну
Знову зустріти.
Час очікування.
Не всім вдається
Його прийняти.
Інколи терпіння
Забракне,
І хочеться з усім
Порвати
І кінці у воду
Сховати.
Але який сенс у тому?
Ми всі йдемо
До Отчого Дому
І очікуємо на друге
Пришестя Христа.
О! Діво Пречиста,
Ти нам поможи
У терпінні чекання.
А сили Господь
Нам дає
І терпіння
Немарним є!
На все свй час.
А хто не вміє чекати,
Пізно буває
Щось виправляти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2018
автор: яся