Спресована стіна з туману —
Закритий простір для вітрів,
Імла блукає між човнів —
Відкрите ложе для оману.
Крізь ніздрі заповзає мряка,
Клекоче, наче в казані,
Думки навіює сумні,
Потріскує вогонь-вояка
І роздирає сонну тишу,
Пускає в небо язики,
Торкнувшись вогкої руки.
Осінній ранок в спину дише.
Переплітаємо долоні,
Зігріті сотнями жарин,
Вбачаєм світло між хмарин,
Шляхи шукаєм у безсонні.
10/09/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2018
автор: Lana P.