Коли настане час
І я покину вас,
Будь ласка, не журіться.
Я плитиму по річці
Сяйливого проміння
Його благословіння.
А тіло вам лишу.
Спаліть його, прошу.
Я скину біль і втому
І повернусь додому.
Насправді я прибулець.
Я — не з тутешніх вулиць,
Галактик і світів.
Сторіччя — мить в житті
Душі, яка є вічна.
Смерть тіла не трагічна.
[i]26.08.2018, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806159
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2018
автор: Петро Рух