Вона мов хмаринка
Красуня айстра, а колір синенький,
Листочок з нею, добре зелененький,
До рук пригорну, а вона мов хмаринка,
Пухкенька, ніжна, ну така, як пір`їнка.
Втішає очі і трішки пахне медом,
Роса срібляста, її покрила пледом,
Поміж травиці, джміль пісеньку співає,
Стрічати осінь, нас обох умовляє.
Літечко сховалось
Колишуться в верби віти, мов пісню співають,
Немає чому радіти, всім сум навівають,
Злітає золотий лист у річку із намулом,
Чому осінь прилітає, хай би тепло було.
Й день світлий, щоб не коротшав і тепліші ночі,
То краще б, пісні слухали, ми птахів співочих,
І сонечко височенько, хай би усміхалось,
Керує скрізь пані осінь, літечко сховалось.
02.09.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2018
автор: Ніна Незламна