Сонце у вересні тішить серпневою зрадою

Сонце  у  вересні  тішить  серпневою  зрадою.
Осінню  гріх  покохати,  чи  скажете  –  «ні»?
Я  мимоволі  у  снах  наші  зустрічі  згадую  -    
Й  серце  радіє,  що  ночі  вже  довші  за  дні!

Видалась  осінь  закоханим  надто  багатою  
Стиглі  уста  спопеляла  зрадливо  умить  
Ваше  мовчання  порівнюю  часто  зі  стратою  
Тільки  вона  назавжди,  а  не  завжди  болить

Жовтень  зібрався  лякати  дощів  прохолодою,
Листя  пожовкле  у  вальсі  для  нас  закружляв.
Ви  проштрикнули  наскрізь  моє  серце  не  вродою  -  
В  посміху  щирім  все  теж  забавне  немовля…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2018
автор: Тарас Слобода