Розтанув лід,
гарячий слід
Залишив на щоці.
Та треба йти,
туди де ти
Й тримати у руці.
Надію й біль
нести відкіль?
Щоби прийти сюди
Та спогад-сон
коло вікон
Згубив свої сліди
Минає час
вже не для нас.
Як вітер мчить до мрій
Душі тягар
зриває з хмар
Бо знає- що ти мій
Та дивна мить
іще болить
І погляд манить знов.
Пробач, прости,
як зможеш ти
Мені мою любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч