Й через сотню душ до сто першої,
Через сліз потік і проклять,
Зрозуміть одне має кожен з нас,
Що життя верне нам встократ.
Всі обмани поверне сторицею,
Всі крадіжки і знудки з душі,
І слова, що злітають птицею,
Повертаються все ж тобі.
Погляд злий і лихі звинувачення
Ти зустрінеш десь на шляху
І "За що?" серце тисне питаннями
"Я отримую це все. Чому?"
Бо ж давно і відомо це кожному,
Біль чужий зовсім не болить,
І у стані постійно тривожному
Серце тужить і в небо летить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805403
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2018
автор: Андрій Толіч