НЕ ЗНАЮ ДЕ ПОМРУ!

НЕ  ЗНАЮ  ДЕ  ПОМРУ
Не  знаю  де  помру,  у  якому  краю?...
Та  знаю,  одне  що  я  "Українка"
За  тебе    земле  ,душа  кров'ю  стікає...
Бо  ти  моя    мати,  а  я  твоя  кровинка.
Допоки  світить  сонце  на  білім  світі,
В  грудях  ,  б'ється  серце,  носять  ноги-
 росою  оживу  ,цвіт  калини  на  вітті
 зашумить  ,кущ  рясно  край  дороги.
Пробач  ,що  у  важкий  час  далеко  від  тебе!
Вимірюю,  відстань  у  думах  словами,
Я  журавкою,  лечу  у  грозу  у    небо,
прошу,  у  Бога  миру    під  небесами.
Я  зажурена  мальва,  лист  кленовий...
Журавлинна  пісня  печальна  сльоза
Сузір'я,  промінь  зорі  світанковий
 випромінюю    світло  до  твого  вікна.
Я  солов'їна  мова  галузка  вербова,
крапля  водиці  водограю  Дністра,
З  божої  ласки,  блаженного  духу  мова
Яка  веде,на  високі  кручі  до  Кобзаря.
Не  знаю,  де  помру  у  якому  краю?
У  який  час  ,на  груди  зложу  крила...
Та  знай  ,тебе  люблю  за  тебе  страждаю,
щоб  грудка  землі,моє  тіло  покрила  .
І  над    головою,  зацвіла  червона  
калина...
Востанє  ,соловейко  заспівав  для  душі,
Щоб  до  мене,  зійшлась  до  купи  родина
І  на  могилі  ,зацвіли  білі  айстри  навесні.
МЧайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805149
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.09.2018
автор: Чайківчанка