Диха вже осінь ночами і ранками,
літо ще днями її не пуска...
Десь задощить,десь зляка вітрюганами,
літо спекотою їй допіка...
Зміни вальсують між літом і осінню,
осінь настирливо перемага...
Літо ще хоче зробить всіх щасливими,
осінь на п"яти йому наступа...
Так виникають між них суперечності,-
як між людьми і в природі бува...
Літо і осінь це все ж протилежності,
спільні у них лиш робота й жнива...
Сердяться часом, як дві незалежності,
час поміж них,як суддя виступа...
Природа міняє усе з обережністю,
літо неспішно назад відступа...
Хочеш - не хочеш, та все ж підкоряємось,
іншого виходу в нас бо нема...
І до умов ми нових придивляємось,
осінь це все ж таки ще не зима...
Добре відомі нам осені правила,-
кроки нові від усіх вимага...
У різнобарв"я й красу ми потрапимо,
і не зламаємо їй ми весла...
Осінь зуміє додати всім радості,
з нею дійдемо якось до зими...
Зникнуть хоч деякі болі і капості,
осінь до бід не буває німа...
Дихає осінь ночами і ранками,
в школу збирається вже дітвора...
Літо і осінь втомилися сварками,
і припинить їх давно вже пора...
Ночі стають на багато вже довшими,
літо в дрімоту ось-ось відійде,
дні і години ще більше вагомими,
хай Мир і Щастя до кожного йде!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805088
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.08.2018
автор: геометрія