"Не гоже в віці зрілому нікому,
Чистий папір "марати".
Олекса Терен "Зрілим поетам".
А мені кажуть не писати,
А мені кажуть не любить,
То й соловейку не співати?
То може й Сонцю не світить?
Бо мені кажуть з сивиною,
Проходять справжні почуття,
Що тільки в юності кохають,
Любов у вирій відліта.
Що тільки в юності співають,
В душі і в серці солов"і,
Якщо у когось і зникає
Любов в душі, -то не в моій,
В моій душі весна буяє,
Співають-плачуть солов"і,
Троянди в серці розквітають,
Лунає спів в душі моій.
Хвилюють душу очі карі,
У серці родяться пісні,
І доки я живу, кохаю,
Не забороните мені.
Писать, любить, життю радіти,
І дарувать людям пісні.
Що хочуть можуть говорити,
Однаковісінько мені.
Нехай мороз, чи громовиця,
Ви не погасите любов,
Я для любові народився,
Щоб людям дарувать любов.
Не дивлячись на вік, на скроні,
Душа моя живе, співа,
Я у кохання у полоні,
І ллються з серденька слова.
Допоки серденько тріпоче,
Допоки почуття горить,
Буду зірки лічить щоночі,
Коханій душу веселить.
Жінку створив Господь на світі,
Прекрасні почуття створив,
Щоб жить, любить, життю радіти,
Кохати до останніх днів,
Якщо в вас серце не співає,
Якщо не хочеться любить,
То може в вас душі немає?
Нащо тоді на світі жить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2018
автор: Амадей