Ти казав, що до мене прийдеш,
І прийшов, уже мабуть, під ранок.
Із Тобою ж ніяк не заснеш…
Ти приніс із собою світанок.
Шепіт Твій – вітерець переніс,
Очі зорями з неба вдивлялись.
Гарний настрій для мене приніс,
Ми ж від щастя лише посміхались
Ніякісіньких слів не було,
Була тиша… і ніжне зітхання,
А над нами, як мрія, лягло
Хоч і пізнє, та щире кохання.
30.08.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2018
автор: Валентина Рубан