Нічка тиха

Нічка  тиха  зоряним  крилом
Принакрила  ріки  й  гори  сиві,
Ліс  густий  і  поле  за  селом,
Хлібним  морем  в  тиші  колосилось.
Захололи  роси  у  траві  –
Викупана  стала  ще  стрункіша,  –
А  співці  найкращі  –  солов’ї,
Нашу  землю  славили,  розкішну.
Місяць  посміхався  до  води,
(Тамували  верби  свіжий  подих),
Ненароком  сонце  розбудив
І  замовив  нам  ясну  погоду.
9.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804980
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.08.2018
автор: Ганна Верес