Нічка тиха зоряним крилом
Принакрила ріки й гори сиві,
Ліс густий і поле за селом,
Хлібним морем в тиші колосилось.
Захололи роси у траві –
Викупана стала ще стрункіша, –
А співці найкращі – солов’ї,
Нашу землю славили, розкішну.
Місяць посміхався до води,
(Тамували верби свіжий подих),
Ненароком сонце розбудив
І замовив нам ясну погоду.
9.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804980
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.08.2018
автор: Ганна Верес