Роки зозуля в лузі лічить
Життя буремного твого...
Твій розум серцю протирічить,
Та не запевнює його!
І плаче серце, і не може,
За що карається, збагнуть,
Допоки Бог не допоможе
Причину лиха осягнуть!
І очі росами омиє
Душі, мов вбогій сироті,
І покаянію відкриє
Назустріч Брами Золоті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804956
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 30.08.2018
автор: Протоієрей Роман