Злетіти б із птахами в майбуття,
Шукаю чистий аркуш у блокноті,
Думки мої поранені болять,
Густе повітря вповільняє подих.
Ледь жевріє недопалок життя,
Мого, птахи в безпечному польоті.
Їм байдуже, що віченьки щемлять,
Я плачу... Крила... Не лишилось жодних?!.
Хто ж я насправді: старець чи дитя?..
Знайшовся чистий аркуш!... На звороті
Сплять янголи. Хай трішечки посплять,
Забилось серце. Відновився подих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2018
автор: Світлана Петренко