Сорочки ще, не висохли від солі,
Вмирає двір господаря тихцем.
Схопили все, породисті у льолі,
Патрошать все вгодовані... живцем.
Не зогледілись, як щурі в коморі,
І зайди в хаті, хазяюють вже.
Черговий раз дарунок злої долі,
Й чужинський кінь... на привязі ірже.
На заробітках зрощуєм мозолі,
Чужинських вошей кормим, комарів.
Свічки щоденно й нощно у мінорі,
Удома те ж... від «наших» шинкарів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2018
автор: Андрій Л.