ЦИРК

От  знову  сталось.  Перейшла  межу.
Вічно  я  шастаю  не  там  де  треба,
А  Ви  паркани  зводите  до  неба,
Сховати  мене  виникла  потреба.
Я  не  навмисне.  Вибачте,  прошу.

Не  варто  ображатись  на  людей,
Вони  не  створені  нам  в  перепону,
Кожен  живе  своїм  чудним  законом,
Куди  не  глянь  –  одні  атракціони.
Життя  –  це  цирк.  Наповніть  щастям  день.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804784
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.08.2018
автор: Пісаренчиха