Вечірнє


Літечко  –  барв  запашна  колисаночка,

А  понад  нею  –  синь…

Вечір  чекав  день  від  самого  раночку,

В  рай  мене  запросив.


Вистелив  вечір  стежину  ранесенько

Місяцю  і  зіркам.

Роси  у  трави  трусила  дрібнесенькі

Дивна  його  рука.


Стану  у  роси  ногами  я  босими…

Місяць  –  вузенький  серп…

Тай  замилуюсь  вербовими  косами…

Подих,  немов  отерп.
20.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804708
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.08.2018
автор: Ганна Верес