Лиш тоді, коли усе загине

Коли  заграє  пісня,  що  від  серця  лине,  
Пробуджуючи  думи,  тіло  від  брехні,  
Зупинишся  в  шляху  до  вічної  однини,  
Прокинешся,  жахнувшись  уві  сні.  

Ти  зрозумієш,  що  немає  правди  в  світі,  
А  шлях  твій  був  частиною  брехні,  
В  якій  всі  мають  маски  і  у  них  одіті,  
Й  породжують  страждання  не  одні.  

Бо  лиш  тоді,  коли  усе  загине,  
Не  буде  ні  війни,  ні  мирного  життя,  
Згадають  всі,  заради  чого  жили,  
Але  назад  уже  не  буде  вороття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804414
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 26.08.2018
автор: Victaoria