Я ніченьку, мов казку, споглядаю.
Вона ж дріма під зоряним крилом,
З-за хмари місяць рогом визирає,
Чи все заснуло вже моє село,
Чи голоси замовкли на подвір’ях,
Чи скрипалі на місці – цвіркуни,
Й народжує ця ніч нове повір’я
Про те, як місяць воду пив з криниць,
Як зорі між русалками купались
Й сліпили очі хлопцю-козаку,
І як залоскотать його збирались…
Легенду, мабуть чули й ви таку?
Я ж ніченьку, мов казку споглядаю…
10.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804378
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.08.2018
автор: Ганна Верес