Біля пам’ятнику шахтарям
Стояла молода жінка з маленьким дитям,
Від каменя погляд не відриває,про вічну пам’ять надпис читає,
А серденько б’ється , до милого рветься,
І пам’ять у спогад той день повертає.
Прокинулись разом, зустріли зорю
-Збирайся,коханий, я каву зварю.
Усє як завжди.
Чоловіка зібрала та й на порозі випроводжала,
Цілунок повітряний подарувала
Він повернувся-цілунок зловив й назавжди свій погляд їй вiн залишив…
До хати дружина війшла –в той день,що вагітна дізналась вона!
Нестерпно коханого свого чекала
Як він зрадіє все уявляла…
Та доля жорстоко усе зруйнувала…
Наступного ранку їй звістка прийшла-
У 25 років –вдова…
Життя складне,воно триває-нам спогади та пам’ять залишає….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804347
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 25.08.2018
автор: Лана Ніконова