твоє небо вкрилось хмарами, чому?
як я згідна вже повірити у диво,
обійняти завтра й мріями йому,
шепотіти щось тихенько, незрадливо...
як я прагну не лишатись в темноті,
доторкнутись твого сонця, що сховалось...
не блукати у кімнатах в самоті,
а ще плачу, бо надії зачекались...
твоє небо вкрилось сумнівом -дощем
мої сльози із дощем перемішались...
викликаючи такий болючий щем
в моїм серці, що так щиро закохалось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2018
автор: Квітка))